8.1. Жіночі посиденьки

         1820 рік.
          Жаркий червневий день добігав до кінця і передавав естафету вечерові. Сонечко сідало за обрій і, прощаючись, огортало Землю своїм промінням, пестило дерева та кущі ніжним теплом, посилало останні промінці квітам, що цвіли біля веранди, де Адена ділилася зі своєю сусідкою Августиною таємними рецептами заварювання чаю.
          На столі лежало кілька пучків ароматних сухих трав, стояли два білі фарфорові чайники, чашки білого кольору та блюдечка.
          - Хелено, принеси нам кип"яток, - погукала Адена служницю.
          Здавалося, десь за дверима служниця тільки чекала, коли її погукають. Вона з"явилася тієї ж миті. В руках несла  полив"яного чайника, огорненного рушником, з кип"яченою гарячою водою. Хелена обережно поклала гарячого чайника на залізну підставку і зникла так само швидко, як із"явилася.
          - Поексперементуємо? - весело запропонувала Адена. - Заварюватимемо чай по одному рецепту, але в різних чайниках, а потім спробуємо, що в кого вийшло.
         - Добре, - погодилася Августина, - я так розумію, для початку необхідно ополоснути чайники гарячим кип"ятком.
          Августина відлила трохи гарячої води в фарфоровий чайник, поколотила його в руках, і вилила воду за верандою поруч із клумбою піонів.
          - Добре, добре, але я по іншому це зроблю. Ось дивись, - говорила Адена, одночасно виконуючи сказане нею. -  Я наливаю трішки кип"ятку в чайник, тепер калатаю ним так, щоб вода обмивала його стінки, рухаючись за часовою стрілкою.
             - А це має значення? - недовірливо запитала Августина.
             - Якщо хочеш отримати смачний і корисний напій, то слід приділяти увагу усім дрібницям. - сказала Адена.
             - З чого розпочнемо? - запитала Августина перебираючи пальцями зілля. - Все так гарно пахне!
             - Спочатку покладемо в чайник кілька сухих листків із дерева зеленого чаю і залиємо гарячим кип"ятком. Поки напій буде настоюватися, подбаємо про наступні інгредієнти, - не вмовкала Адена.
              Августина намагалася повторювати всі дії за Аденою.
              - Тепер, - продовжила Адена беримо почищений корінь імбиря, відрізаємо тонке кружельце і добавляємо його в напій.
              Августина відкрила кришечку свого чайника і вкинула всередину відрізаний шматок кореня імбиря. З діловим виглядом вона запитала Адену:
               - Слухай, мені здається, поки ми будемо отак добавляти по одному інгредієнту, то кип"яток остине.
              - Чого ти переймаєшся? На вулиці жарко і нам не потрібен гарячий чай. Краще візьми он той лляний мішечок із цукатами та цедрою.
               Августина взяла мішечок, розкрила його і аромат лимону та цитруса заповнив усю веранду.
               - Дістаємо кілька шматочків і добавляємо до нашого напою, - продовжувала Адена, - тепер відрізаємо скибочку свіжого кислого лайму - і туди ж його, нехай настоюється.
               Августина, кожного разу, відкриваючи кришку чайника принюхувалася до дивного аромату настою і здивовано коментувала:
               - Неймовірно, аромат стає таким насиченим і прохолодним!
               - Ми не закінчили, - заперечила Адена. - Ось візьми кілька сухих квіток, - Адена подала Августині сухі квіти з приємним екзотичним ароматом.
              - Що це? - запитала Августина принюхуючись до зілля.
              - Квіти жасмину, - коротко відповіла Адена.
               Жінки продовжували відбирати зілля, готувати напій та голосно хіхікати, переповідаючи одна одній смішні жіночі історії. Вони так захопилися, що не помітили, як на сходах біля веранди за кущем високих червоних троянд стояв Володимир і слухав їхні теревені.
               - Хелен, ми закінчили, прибири тут, - покликала Адена служницю, повернувшись обличчям до вхідних дверей будинку. Саме в цей вона побачила за кущем троянд свого чоловіка.
              - І давно ти підслуховуєш жіночі таємниці? - сказала Адена і, ніби образившись, надула губи.
              - З самого початку, - Володимирр підійшов ближче до стола. - Що тут у нас? - він відкрив кришку першого  чайнику і схилився над нам, оцінюючи аромат напою. - Пахне приємно.
             Володимир відлив в чашку трохи чаю і прицмокуючи відпив ковток.
             - А -а-а, - скрикнув чоловік, тримаючись за серце. Трохи навмисне погойдуючись, він вдавав, що помирає.
             - Боже, -  скрикнула  Августина, - йому погано..це ж мій чайник, я приготувала отраву? Я щось  не так зробила? - не на жарт перелякалася Августина.
             Адена в цей час заходилася реготом. Вона знала, що чоловік жартує і намагається розіграти жінок.
             - Не переймайся, - продовжуючи сміятися, Адена намагалася заспокоїти стривожену Августину. - Володимир ще той жартівник. Хелен, винось печиво, будемо пити чай!
             Наче, з помахом чарівної палички з"явилася служниця з тарілкою смаколиків у руках. Вона обережно поклала її на середину столу.
             Володимир, Адена та Августина сіли на плетені із лози крісла за круглий дерев"яний стіл. Вони смакували крихке печиво, запивали ароматним напоєм, жартували та голосно сміялися, насолоджувалися заходом сонця та літнім теплим вечором. А на вулиці цвіли розлогі кущі піон та високі троянди, наповнювали околицю солодким ароматом. Щебетали пташки, готуючись до сну. Сонечно опустилося вже дуже низько над землею і не пекло, як вдень, а  останніми променями, ніби ласкаво цілувало та пестило будинок, біля якого весело гомоніли господарі та їхня гостя Августина.

                З відчиненого вікна кухні багатоповерхівки долинав на вулицю аромат зеленого чаю з імбирем та лимоном. Адена, викладаючи печиво на тарілку, що лежала біля фарфорового чайника, глянула на циферблат настінного годинника. Стрілки показували сьому вечора. В цей час задзвенів дзвінок вхідних дверей і Фідель, почав голосно гавкати та, дрібно перебираючи своїми маленькими лапками, швидко побіг в  коридор,
                 - Тихо, Фідель, - зацитькала песика Адена, йдучи вслід за ним.
                  Вона відчинила двері. В коридорі стояла Марфа.
             

               
               
             
   
           
          

Операція під кодом 0323 План Омега

                        Далекий, вивчений століттями, але досі невідомий Космос! Він манить усіх своєю красою та незвіданістю! Такий величний, красивий і небезпечний! Скільки життів великих дослідників Ти забрав, так і не відкривши своїх таємниць! Багато вчених, фізиків, астологів, містиків, езотериків, метафізиків намагаються вивчити Тебе, о Величний Космосе, вони бажають вийти за рамки рідної Галактики, але Ти, Космічно Височінь, безжально губиш їхні життя! За межі Чумацького Шляху дозволено виходити лише Твоїм перевіреним часом і різними випробуваннями, вірним Агентам, які знають кожну "стежинку" не тільки Чумацького Шляху, але й побували на інших Галактиках: хтось називає їх Ангелами і молиться їм, хтось бачить Демонів і лякається, та всі вони, Ангели і Демони - Твої Агенти, що виконують різні завдання: хтось оберігає і допомагає, а комусь доводиться виконувати "чорну" роботу, завдавати удару супротивнику. Хтось із них залишається невидимим для людського ока, а хтось приміряє на себе фізичне тіло красивої жінки чи мужнього чоловіка. Але всі вони приходять від Тебе, Безмежний Космосе, на Землю, щоб виконати свою високу Місію

Далеко, за межами Чумацького шляху, Ти Всемогутній Космосе, ховаєш найбільшу Таємницю про маленьку, але таку важливу голубу планету Сонячної системи , ім"я якої "Земля". І знають її лише твої вірні Агенти, які прийшли на Землю для виконання важливої Операції під Кодом 0323.

                        В далекій незвіданій Височині, за мільйони світових років від Сонячної системи на дивній планеті, оповитій зеленим неоновим ефіром проходить засідання Комітету по виконанні плану Операції під Кодом 0323
                       - Усі варіанти виконання операції неуспішні! - розпочав голова Комітету, - З Агентом Адена відбулася мутація під впливом шкідливих екологічних проблем Землі. Агент Володимир прикладає зусилля, але його резервні запаси можуть бути недостатніми. Приступаємо до виконання Плану Омега.
                       - Ми надсилали мейседжі  та повідомлення. Агент Адена отримала їх та через мутацію у Агента  виникли проблеми  з перекладом змісту повідомлень. Агент Володимир зустрівся з Агентом Адена та відновив Пам"ять, тому отримані повідомлення були вірно розшифровані Агентами. До речі, за  час перебування на Землі, у них з"явилися однодумці та помічники, - доповіла Куратор  Операції.
                      В розмову втрутився Відповідальний за Безпеку Агентів:
                      - Запаси енергії у агента Адена закінчуються. На деякий час вистачить резервів Агента Володимира. Але цього мало. Їм потрібне підкріплення.  Дизайн їх фізичних тіл не дозволяє виконувати деякі функції та привертає увагу землян.
                      - Агенту Адена вдалося непомітно зникнути із Землі, побувати вдома і особисто отримати нові розроблені технології, - сказав Голова Комітету. Але у нас мало часу. Якшо не будемо діяти радикально, то втратимо не тільки Голубу планету, але й всю Сонячну Систему. Землян, на жаль, не зупинити...
                      - Підірвати Землю для збереження Чумацького Шляху - останній варіант в нашому Плані Омега, - сказала Куратор.
                      - Я відправлю мейседж, щоб Агенти поверталися, - потурбувався  Відповідальний за Безпеку.
                      - Ви впевнені, що повідомлення будуть вчасно прочитані та правильно трактовані? - заперечив Голова Комітету. - У нас мало часу. Готуйте Астероїд. Операцію розпочнемо через 5 земних хвилин.
                   
                        В цей червневий літній день на Землі було дуже холодно. Похмуре небо, затягнене темними хмарами непривітно дивилося на людей, наче погрожуючи холодним ливнем. Усі прогнози погоди поперджали про грозу і застерігали особливо чутливих людей бути уважними до свого здоров"я. Сьогодні не на жарт розгулялися магнітні бурі.
                        Адена сиділа на засіданні педагогічної ради і разом з колегами слухада нудний виступ директора школи про підсумки навчального року. Вона глянула у вікно. На небі купчилися хмари. "Напевно, буде гроза", - подумала жінка.
                       -  Адено, -  звернулася директор, - мабуть, Вам не цікаво, скільки учнів нашої школи закінчили навчання в цьому році з хорошими відмітками!
                         Диретор продовжила виступ:
                          - 25% усіх учнів становлять відмінники! Це гарний показник.
                         Раптом Адена відчула шум у вухах і дивні голоси:
                         - Готуємо Астероїд! Ш-ш-ш-ш-ш, - знову почула шум жінка, наче в рації, - Астероїд, - почула вдруге Адена, як відлуння.
                         - Астероїд? Директор говорила про Астероїд? - здивовано  жінка запитала  сусідку по столу, яка зосереджено слухала виступ директора.
                         -  Адено, який Астероїд? Що з тобою? - скоса глянула на Адену колега.
                         - Вибач, в голові запаморочилось, мабуть, магнітні бурі -  виправдовувалася Адена.
                         Дирктор продовжувала називати статистичні дані:
                         - Решта учнів отримали достатній рівень навчальних досягнень.
                        Адена намагалася зосереджено слухати, але знову почула тільки шум і дзвін. Вона оперлася ліктями на стіл і розтерла вказівним та середнім пальцями правої і лівої руки віски. Після цього почула чіткий голос директора:
                         - Наказую розпочати виконаня Операції 0323, План Омега!
                         Адена поблідніла.
                         - План Омега? - прошептала жінка. - Мені треба вийти до туалету, - З цими словами Адена піднялася із за застола і вийшла з кабінету.
                           Туалет - це єдина кімната у школі, де жінка могла побути наодинці, привести в порядок свої думки та налаштуватися на плідну роботу.
                         - Яка наглість! - обурилася колега, що сиділа навпроти і спостерігала за Аденою від початку педагогічної ради.
                        - Вона не просто зневажає усіх нас, а демонструє це відверто! - підхопила обурення завуч.
                        - Не будемо її чекати, продовжуємо, хай потім ходить і просить вас, шановні колеги, щоб дали їй дані, а вам уже вирішувати, переказувати їй мої слова чи ні, - сказала директор і продовжила доповідати.
                         Адена зайшла до туалету. Вона відкрила кран, підставила долоні під струйку холодної води, набрала повні пригорщі і вмила обличчя. У вухах продовжувало шуміти і дзвеніти. Вона опустила кришку унітаза і сіла на нього, як на табурет.  Наче, через рацію. крізь шум і дзвін чулися голоси:
                        - Залишилося три земні хвилини. Астероїд до запуску готовий!
                        - Зачекайте, Агент Адена отримала нову розробку телепартації. Вона встигне покинути Голубу планету. Посилайте імпульс за Агентом Володимиром! - почула жінка відлуння голосу Божевільного Вченого із дивної планети, окутаної зеленим світлом.
                         - Агент Адена не погодиться залишити свого нового помічника! - Сказала Координатор.
                        -  Йому не місце серед нас! - зауважив Відповідальний за безпеку Агентів.
                         - Агенте Володимире, негайно повертайтеся! - наказав Голова Комінету.
                         - Агент Володимир у безпечній зоні, - констатувала Координатор
                     
                        "Я божеволію..", - перше. що промайнуло в голові у жінки.
                         Вона відчула холод у ногах і руках. Все її тіло знобило. Кінцівки ставали важкими. Адена починала виходити зі свого фізичного тіла. Її ефір розчепився на мільярди мікроскопічних частинок і почав вільно проходити через стіни будівлі. За кілька секунд усі частинки скупчилися у хмарному небі і зникли за межами нашої Галатики.

                          Нічого особливого не відчули працівники нової галереї, що відкрилася нещодавно в цетрі столиці. Саме сьогодні сюди завітали по справах Володимир зі своїм другом і партнером відомим художником. Після огляду галерейних залів друзі довго вирішували як розмістити картини: по тематиці чи відповідно до  техніки виконання робіт. Треба було ще вирішити питання з освітленням. За розмовою друзі перемістилися до холу галереї, де можна було відпочити, посидіти у м"якому кріслі та випити гарячого чаю чи ароматної кави.
                          Володимир сидів у м"якому білому шкіряному кріслі, опершись ліктями на дубовий стіл. Стомлений погляд Володимира блукав просторами на білій стіні навпроти, наче шукаючи точку опори. Чоловік відчував тривогу. Погляд чоловіка зупинився на екрані великої плазми, де змінювали одне одного зображення репродукцій картин сучасних українських художників. Перед ним сидів його колега і друг, відомий художник. Він бачив стурбоване обличчя Володимира, але подумав, що друг переймається відкриттям виставки.
                         - Полотна можна виставити у третій  залі галереї. - сказав друг.
                         - Так. - погодився Володимир, розтираючи долоні рук. - Може, візьмемо чай із чебрецем? - продовжив чоловік, намагаючись зосередитися на майбутній виставці.
                         Раптом телевізор зашипів і зображення з екрану зникло. З вулиці почувся гуркіт грому і небо освітив потужний розряд блискавки.
                         - Володимире, ти мене чуєш? - сердитим тоном звернувся до нього друг, побачивши, що гроза цікавить   Володимира більше за майбутню подію.
                       
                         - Ангенте Володимире, повертайся! В дію вступає варіант Омега! - почув внутрішнім слухом Володимир голос відповідального за безпеку Агентів.
                           Володимир відправив імпульс, зворотній зв"язок, що готовий в останню секудду прибути на місце.
                          Все відбувалося так швидко, що друг нічого не запідозрив. Раптом екран телевізора. що висів на протижежній стіні увімкнувся.

 Екстерний випуск новин : " До Землі наближається гігантський Астероїд. НАСА робить все можливе. Слідкуйте за новинами"

                         - Знову Астероїд, - сказав друг, думаєш правда? - звернувся він до Володимира.
                          Але той у відповідь лише сказав, вистукуючи пальцями по столі дивний ритм.
                          - Поживемо, побачимо...
                         Володимир готувався відпавлятися у Космос.

                         - У неї  вийшло, - почула Адена, сидячи в кріслі, голос Вченого.
                         - Залишилася земна хвилина. - говорив Голова Комітету. Агент Володимир у дорозі!
                         - Астероїд входить в Сонячну систему, - констатувала Координатор.
                          Вчений продовжував маятися біля Адени. Він дістав провідник і з"єднав його з пуповинною жінки. Вражений побаченим на екрані монітора, вчений покликав Відповідального за безпеку Агентів.
                           - Вона вагітна від землянина. Як це трапилося?
                           - З агентом Адена був втрачений зв"язок на кілька днів. Мабуть, саме в цей перід відбулося запліднення.
                             - 40 секунд,  - продовжувала слідкувати за відліком Координатор, непочувши діалогу між Відповідальним за Безпеку Агентів та Вченим.  - Астероїд успішно пройшов повз Марс.

                              "Термінове оголошення"  - почули мільйони землян через свої прийомники в автомобілях та в офісах. "Важливе повідомлення" - червоніли заголовки на усіх сайтах мережі Інтернет. "На Землю з великою швидкістю насувається гігантський Астероїд" - робили перепости мільйони користувачів соціальних мереж на своїх сторінках.
                               - Негайно організувати ядерний вибух! - командував керівник безпеки служби НАСА. - це може змінити траєкторію руху Астероїда і він плавно пройде біля планети, за задіваючи її.

                               - Астероїд збився з курсу. - вигукнула Координатор Операції 0323.
                               - Цього не може бути! - сказав Голова Комітету. Змінити силу опору!
                               - Силу опору змінено. Астероїд повернувся на свій маршрут! Продовжено час завершення операції! - констатувала Координатор.

                                - Астероїд змінив напрямок. - доповів наглядач НАСА командирові. - Але він досі направлений на планету.
                                - Готуємо ще один вибух! Померти всім від Астероїда чи половині землян від ядерних вибухів?! Я вибираю друге! - швидко прийняв рішення Командир, опершись кулаками на стіл навпроти великого монітора.

                               - Земляни намагаються зміними траєкторію Астероїда! - говорила Координатор
                               - Зачекайте.- отямилася Адена. - Зупиніть Операцію 0323, План Омега. Є ще один варіант.
                               - Затримати Астероїд в нерухомості! - скомандував Голова Комітету. У тебе, Агенте, рівно 30 секунд.
                               - Землян не змінити. Я впливала на їх психіку, намагалася змінити бачення нових поколінь, але тільки 2 % з них змогли критично мислити та протистояти зовнішнім подразникам, решта попадають під вплив мас. Агент Володимир науково доказав необхідність у змінах та впливав на емоції землян. Останні гуманні варіанти не діють. Пропоную видаляти землян із Голубої планети дозовано: посилити природні катаклізми, стихії, війни, голод, техногенні катастрофи. Це дасть змогу вичистити Землю від паразитуючих мешканців та зберегти залишок її природніх ресурсів. А на вільному місці розповсюджувати наш ефір через народження  нових фізичних тіл, яких називаються на Землі словом "Люди".
                             Голова Комітету замислився. Адена пропонувала дійсно новий частково гуманний варіант. Часу на обміркування було мало. Астероїд за кілька секунд рознесе Землю на Космічний дріб"язок. Але є ще час, щоб змінити його курс.
                             - Можна звільнити місце і не руйнувати надр Землі. - прокоментував Відповідальний за Безпеку Агентів.
                             - Ресурсів вистачить  на кілька мільйонів років. - підтримав Вчений.
                             - Земляни змінили траєкторію руху Астероїда. Повертати його на попередній маршрут? - запитала Координатор Операції у Голови Комутету.
                             - Ні! - заперечив Голова Комітету. - Агенте Адено, ви повертаєтеся на Землю.

                            Астероїд, плавно обійшов Голубу планету, не зачепивши Атмосфери і розірвався в Космічній безодні, не завдавши шкоди жодній із планет.

                             "Астероїд обійшов Землю!" - рясніли заголовки на різних сайтах мережі Інтернет.
                              "Працівникам НАСА вдалося змінити траєкторію руху Астероїда" -  зривався від перепостів Фейсбук.
                              "Прорив у науці!" - говорили на кожному телеканалі.

                               - Кінець світу відмінили? - жартівливо запитав друг Володимира, смакуючи ароматний чай.
                              - Багато ти знаєш про кінець світу! - сказав Володимир низьким басом. Він подумки післав імпульс Адені : "З поверненням!"

                           
                               - Вона непритомна. - сказала завуч,  - викликайте лікаря.
                               До туалету забігла  лікар в руках з нашатирним спиртом.
                               - Звільніть місце, дайте пройти, - командувала лікар, сунувши під носа Адені вату, змочену в нашатирному спирті.
                               Адена почала приходити до тями. Колеги допомогли її встати.
                               - Їй треба полежати. - вимовила лікар. проведіть її в ізолятор.
                               - Зі мною усе добре. -  заявила Адена. -  З вагітними таке буває.
                               - Я бачу, як усе добре! - заперечила лікар, - полежиш деякий час в ізоляторі поки нормалізується кров"яний тиск.
                                - А педагогічна рада уже закінчилася? - запитала жінка.
                                - Не тільки педагогічна рада закінчилася, Адено, НАСА врятували Землю від Астероїда. - сказала лікар жартівливим тоном.
                               - Астероїд - це серйозно! - зауважила Адена. Вона відчула імпульс-зв"язок від Володимира і подумки відправила відповідь: "Варіант Омега ліквідовано. Початок Змін відбувся! Тобі треба повертатися! Комітет чекає тебе!"
                               - У них кожного року, як не кінець світу, то Астероїд на Землю летить! - продовжувала говорити лікар дзвінким високим голосом. - Лягай на койку і приготуй праву руку, буду міряти тобі тиск.
                                Адена виконала команди лікаря, сперечатися з нею було марно. Вона виставила праву руку для того, щоб прикріпити апарат,  а лівою погладжувала живіт, в якому вже два тижні жив її маленький син. Саме він стане першою Новою Людиною на Землі.